Національна ідеологія має бути нам миліша, ніж чужинецька ідеологія «братства народов

Національна ідеологія має бути нам миліша, ніж чужинецька ідеологія "братства народов

Прапор України

У кожної нації, як правило, є свої країна, прапор, славень, мова, героїчна історія, а також національний герой. Ним може бути мудрий голова держави, мужній полководець, безстрашний і безкомпромісний лідер визвольного руху.

В українців надзвичайно багата на події історія (хоча наші північні сусіди стверджують, що ми ніколи не мали держави, і все героїчне минуле ми вкрали у них). Найбільш грубої і смішнішої неправди я не зустрічав, але Бог з ним, хай тішаться, ми ж знаємо як було насправді на нашій Богом даній землі. Починаючи з давньоруської, козацької держав, і продовжуючи історичний шлях визвольних змагань за незалежність України по всьому відрізку часу до наших днів, пригадаймо УНР, ЗУНР, Карпатську Україну, проголошення незалежності України 30 червня 1941 року, мужній і запеклий збройний спротив героїв УПА до різних загарбників, дисидентський рух, і аж до проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.

Політичний авторитет країни залежить від її багатої на визначні події історії, гучних перемог (які у нас були і, вірю, ще будуть), а також лідера нації. В Української нації є лідер – це Степан Бандера.1 січня ми святкуємо Новий рік і день народження Бандери, не випадково ці свята відзначаються в один день. Щороку вже упродовж 18 років цього дня українці з’їжджаються на його батьківщину в с. Старий Угринів, що на Івано-Франківщині, аби віддати шану своєму провіднику. Їдуть з усіх куточків України, з-за кордону – кожен, хто вважає себе націоналістом і готовий продовжити справу Бандери.

Протягом багатьох років поляки, фашисти і совіти чорнили і паплюжили добре ім’я Степана Бандери, бажаючи викоренити його з нашої пам’яті: якщо ми не знатимемо свого героя-лідера, то їм вдасться вбити нашу національну свідомість. Нас, українців, називали "бандерівцями",сподіваючись, що ми будемо соромитись цього, але ми гордо несли це нове ім’я. І воно стало тотожним слову "українці".

У наш час "ліві" і проросійські сили, так звана "п’ята колона", бояться його імені, як чорт ладану, приписують Бандері зв'язок і співпрацю з фашистами. Але ж який він поплічник фашистів, коли його 5 липня 1941 року заарештували нацистські окупаційні сили у зв’язку з проголошенням незалежності України й ув’язнили до концтабору Саксенгаузен? І звільнений він був за півроку до кінця війни 27 вересня 1944 року. У цьому звинуваченні немає ні логіки, ні здорового глузду, а лише підлі і хижі наміри кремля знову очорнити світле ім’я провідника. Невже вони його і через 50 років після смерті бояться? Тоді ми, українці, повинні не соромитись, а пишатися, що ми однієї крові, нації, думки з нашим ідейним лідером. Тоді й нас боятимуться, поважатимуть і не заважатимуть будувати справжню, українську за змістом Україну, а не за назвою. Брата Бандери – Богдана гестапівці розстріляли в українському місті Херсоні, бо з кінця 1941 року гестапо мало наказ розстрілювати бандерівців після допитів і катувань без суду і записів у документах фактів розстрілу українських націоналістів. Люди, відкрийте очі, чому ви не сприймаєте цієї правди? Чому ви так легко і так швидко "з’їдаєте" цю солодку інформаційну брехню? Невже чужинці і їхня ідеологія "братства народов" нам миліша, ніж своя, національна?

Цьогоріч, 1 січня, під час вшанування пам’яті Степана Бандери біля меморіалу в Угриневі виступив кандидат на пост Президента України, голова ВО "Свобода" Олег Тягнибок, котрий доречно зауважив що Бандера не був ніколи демократом і не домовлявся з ворогами, а давав чіткий наказ знищувати фізично ворогів України. На адресу теперішньої влади звучала здорова критика, що вони з провідника нації роблять "ідола", до якого самі ходять поклонятись, наче комуняки до Лєніна. Але нічого з того, що він написав і заповідав українцям, вони не знають, не виконують. Тим більше, вступають у злочинні союзи з україноненависними партіями і союзами. Вони готові стати їхніми слухняними васалами, якщо ті залишать їм теплі кабінети, запропонують гарні оклади, і безтурботне казкове життя з вічними благами.

То чому ж ми, українці, повинні їх обирати знову? Вони ж нас нахабно використали і підло зрадили. Вони, напротивагу довірі й добробуту свого народу, поклали вічні блага і позаконкурентну фінансову перспективу для себе і своїх сімей. ВО "Свобода" не буде відступати від українських моральних цінностей, не зрадить і не продасть націю. Але готова підтримати ту праву політичну силу, яка готова працювати на користь української нації, і яка готова підтримувати ВО "Свободу" у відстоюванні загальноукраїнських інтересів і в боротьбі з проявами українофобії різного спрямування.

Після виступу голова партії не зміг одразу піти з майдану, до нього підходили багато людей: хто з вітанням, хто з проханням, хто з наболілим, а хто поспілкуватись зі справжнім українським кандидатом у президенти нашої Богом даної держави.

Пригадується рядок з "коломийки", яку співав старий упівець:

"Ой на горі іде сніг,

а в долині слизько.

Ой, втікають москалі –

бандерівці близько!".