Сумнівне зібрання «придворних» – замість презентації книги про Бандеру

Сумнівне зібрання "придворних" – замість презентації книги про Бандеру

Чернівці. Україна

Я був присутній на десятках презентацій, організовував чимало зібрань, але закінчення такого зібрання, яке відбулось 3 грудня 2009 року у чернівецькому Народному Домі, бачити ще не доводилося.

Було анонсовано, що в неділю, 3 січня 2010 року о 12.30 у Чернівцях, в приміщенні Українського Народного Дому автор-упорядник, академік НАН України Володимир Сергійчук презентує тритомник архівних матеріалів про Степана Бандеру.

Напередодні презентації, в одному з залів Народного Дому відбулась установча конференція новоствореної (з ініціативи Дмитра Павличка) громадської структури – Української національної ради. Очевидно, відповідальним за проведення цих заходів був заступник голови Чернівецької ОДА Борис Баглей, оскільки він керував засіданням. Зібрання, проголошення ідей, тлумачення тверджень згідно з Конституцією України, безперечно, мають право на існування, якщо від цього розвивається й поширюється дух української нації, й водночас активна життєва позиція лідерів зібрання знищує комплекси меншовартості, твориться природний процес розвитку громади.

Але те, що я побачив, зовсім не вписувалося у формат природних та прозорих зібрань, які здатні давати позитив. Я побачив "придворних" конформістів, які втягнули в орбіту своїх інтересів поважного професора математики пана Маслюченка і його руками хочуть створити структуру, яка контролюватиме громадське націонал-патріотичне середовище. Упорядники заходу від влади, використовуючи різні види адмінресурсу, на цю конференцію звезли до Народного Дому людей з міста та районів області. Використовуючи їх як машини для голосування, мали бажання створити структуру-місток для себе та інших "придворних". З допомогою Української Національної Ради можновладці на місцях хочуть знову пройти до влади не з парадного входу (бо не пустять), а зі "службового-правого". Скликали, використали, виштовхнули за двері людей, як це було в 2004-2005 роках, і запустили черговий механізм знищення здорових національних сил на Буковині.

Очільники Блоку Національних Сил Буковини, недалекоглядно взявши повноцінну участь в проведенні цього сумнівного зібрання, дали можливість втягнути себе в конфлікти, якими завершилась ця конференція, та в процеси, з яких непросто виплутатись. У керівний склад Української національної ради жодного з представників Блоку не включили, а натомість ввели зовсім інших, "придворних" до влади, які і "творитимуть" роботу цієї структури (зокрема, й керівника "сумнозвісного" управління сім’ї, молоді та спорту ОДА Андрія Білогорку, про якого на прес-конференції 18 грудня Борис Баглей сказав, що через неналежне виконання службових обов’язків з оформлення статусу матері-героїні звільнить з роботи). На завершення організатори змусили людей голосувати за напівозвучений список. І хоча голосувало менше третини присутніх, головуючий Тарас Кияк оголосив, що конференція відбулася, керівні органи обрані, а представникам Блоку пояснили: в майбутньому, можливо, й їх (за умови прийнятної поведінки) введуть до керівного складу цього "всеохоплюючого громадського руху".

Присутнім на заході журналістам було настільки гидко дивитися на ці штучні спроби "оживити мертвонародженого", що багато хто, після побаченого, не вважали за доцільне залишитися на презентацію книги про Бандеру, адже не має права "придворний" до влади, яка нищить українське, говорити про Бандеру, його словам ніхто не повірить, адже вони фальшиві.